6 оберегів, Ілля Рєпін, Історичні події, анекдот, березень, віншаванне, вітання, Василий Федоров, Василь Стус, видатні люди, видатні українці, владимир высоцкий, Всеволод Нестайко, Григорій Сковорода, грудень, для Гели, забобони, иронические стихи, Календар, козацькі рецепти, Кращі вірші великих поетів.Василь Стус, Кращі вірші великих поетів.Микола Сингаївський, Ліна Костенко, Лагідна українізація, любимая музыка, Микола Луків, Микола Миклуха-Маклай, Микола Руденко та Ліна Костенко-історія кохання, мовні забавки, напої, Нестор Махно, Олександр Вертинський, Олександр Олесь, оповідання, посмiшка, Посмішка, прикмети, Січень, Сергей Говорухин, Тарас Шевченко, Тетяна Чорновіл, українська кухня, Українська мова, українське танго, усмiшка, усмішка, цитата дня, цитати, Юрій Фоменко, які повертають нас у дитинство

Сообщества

Мне подарили

14:42 03.04.2019
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Відключаймо думку кволу. Українська виборчо-совкова частушка

Ми тупі – і нас багато,

З цим погоджуємось радо,

Бо такі вже є.

Дум засилля нам даремне,

Краще нити про нікчемне

Живоття своє.

Честь? Державність? Ні, ми проти,

Бо «диванні патріоти» –

Наш поважний чин.

Ну, а хто нам не потрібний,

Вкаже «запорєбрік» рідний

Сотнями причин.

Вчувши виборів там-тами

Встаньмо дружними рядами –

Совість не гризе.

Відключаймо думку кволу,

Голосуймо «по приколу»

Хай хоч і за ЗЕ.

Бо «зачєм» війни безладдя?

У москві ж бо рідні браття

Й церква руська є.

А як той державу радо

Здасть на завтра супостату?..

То й нехай здає!

Ми ж ревнемо, хто причасний,

«Свєтіт мєсяц, свєтіт ясний»,

Геть думки мулькі.

Горді ми в тупій браваді,

Хто сказав, що винуваті?!!

Просто ми… ТАКІ…(*)

© Тетяна Чорновіл

Метки: Тетяна Чорновіл, частушка
15:35 12.03.2019
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Сьогоднішній погоді присвячується... Тетяна Чорновіл.Березневий сніг

Похожее изображение

Коли рання весна iз далеких дорiг

Дарувала нам мрiї зеленi,

Впав неждано-негадано в березнi снiг,

І бруньки заморозив на кленi.

Вiн усе навкруги диво-ковдрою вкрив,

Він до себе манив бiлизною,

Ми ж не радi чомусь, ми не хочем тих див,

Бо сумуємо вже за весною.

Перехожий з досадою комiр пiдняв

Та потер роздратовано щоки:

– Ну для чого цей снiг, нащо пiзно упав,

Натрусив кучугури високi?

Ще, мабуть, днiв зо три, хоч нiхто й не бажав,

На дорозi, в саду, коло хати

Той непроханий снiг винувато лежав

І тихенько почав розтавати...

*****

Ти, мій рідний колись, чом вертаєшся знов?

Уявляєш, що я буду рада?

Десь тебе не було, нащо пізно прийшов,

Викликаючи тільки досаду?

Нащо очі твої? І без них обійдусь.

Не піду зустрічать до порога.

Я чекаю весни! Та до серця чомусь

Простяглася зимова дорога.

Метки: Тетяна Чорновіл
17:38 08.07.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество ≋ МУЗЫКА СЛОВ ≋

Тетяна Чорновіл СОНЕЧКО ЗАЙШЛО ЗА ТУМАНИ СНУ

Сонечко зайшло за тумани сну
Сонечко зайшло за тумани сну,
Гублячи в зело свою тінь ясну.
Слід огненний щез десь углиб, туди,
Де з озерних плес дише гладь води.
Росяні стежки застилає мла,
В потиску руки – сполохи тепла.
А з-за хмар обіч через зір рої
Плине спрагла ніч на уста твої.
Й гасне неба тло там, де вдалину
Сонечко зайшло за тумани сну.
------------------------------------
Метки: Тетяна Чорновіл
19:02 31.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество ≋ МУЗЫКА СЛОВ ≋

Тетяна Чорновіл.З ЦИКОРІЮ БЛАКИТНОЇ ЖАГИ

Як сонце зайде ген за видноколо,
Кінцем сяйнувши в змореному дні,
Тремтлива сутінь сплине тінню кволо
На шепоти духмяні трав’яні

У місяця посрібленому човні.

Ходімо вдаль, де ніч темніє вповні
З цикорію блакитної жаги,
Де зорі виколисують коштовні
У хмарній піні неба береги

І сном п’янким чарують до нестями.

Там у траві, де збуджений серцями
Блакиттю снить цикорію розквіт,
Зомліє час і зникне манівцями
В заквітчаний цикорієвий світ,

Над нами пелюстки схиливши долу.
у.

Картинки по запросу цикорій

Метки: Тетяна Чорновіл
10:52 31.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество ≋ МУЗЫКА СЛОВ ≋

Тетяна Чорновіл МИТЬ П`ЯНКОГО ПЕРЕДГРОЗЗЯ

Небеса
У клоччя хмар
Загорнули сонце тьмяно.

Десь гроза
Громів удар
Насуває невблаганно.

Вітерцем
Жарким війне
Спертий дух п’янкого зілля.

Йду тихцем
У запашне
Шелестких колось засилля.

Досхочу
За мить вдихну
Полинову звабу сонну

Крізь дощу
Жагу рясну
З диким присмаком озону.

Час застиг
У сплеску вій
Не збагнувши миті плину.

З губ жарких
Цілунок твій
Солодить дощу краплину.

Метки: Тетяна Чорновіл
21:32 28.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество ≋ МУЗЫКА СЛОВ ≋

Тетяна Чорновіл. РОМАШКОВИЙ НОКТЮРН

Ромашковий ноктюрн

***

Десь за обрій у млу палахку

Сонце стомлене мріє до сну,

Збивши постіль свою осяйну

Ледь відчутним легким вітерцем.

По квітучого сну моріжку

В твою мрію шукаю стежки,

Де ромашок тремкі пелюстки

З гущі ночі яріють тихцем.

Ця манлива ромашкова ніч

Сіє присмерки в шепіт колось.

Тихо-тихо… Лиш серце зайшлось

З недостиглих суцвіть вівсюгу.

Йду за стежки чуттям. А з узбіч

Тільки сплески відлунь запашні

Та ще мірно, в думок шалині

Пульс наближує мить дорогу.

Хоч не видно з пітьми до пуття

У квітучім сум’ятті зела,

То так жарко спалахує мла

Чи займається сонце ясне.

Мить розквіту на вістрі чуття

Між відлуннями ночі зітхни,

І пахучі ромашкові сни

Не розбурхай цілунками. Не…

Метки: Тетяна Чорновіл
21:18 18.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество ≋ МУЗЫКА СЛОВ ≋

Тетяна Чорновіл НІЧЕНЬКО ЗОРЯНА

Ніченько зоряна,
Нащо маниш серпанками,
Плетеш тиховійні сни,
Надпити даєш весни?..
Змилуйся! Зморена
Я твоїми світанками,
Та почуттям вини
Ще не впокорена.
Ти не питай мене
Чом у слові бринить сльоза,
З журбою змагається,
Від болю здригається.
Все в часу вир мине,
Мов весняна стрімка гроза,
Чому ж так стискається
Серце моє сумне.
Вже не чекаю, ні 
Щастя дивного таїну
Ти, ніченько, сон пробач,
У трави росу не плач.
Та все ж поверни мені
Не спиту до дна весну
Й незвану любов побач,
В краплях хмільних на дні.
***
Метки: Тетяна Чорновіл
18:51 06.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество ≋ МУЗЫКА СЛОВ ≋

Тетяна Чорновіл НОКТЮРН НА ДОСВІТКУ ЧАСУ

Ноктюрн на досвітку часу

Ніч духмяна з небес

Сипле зорі вві сні

Аж за досвітку миті затишні.

Час у келиху щез,

І спливає на дні

В амаретто з солодкої вишні.

П’янко сплив до нуля

Та й побрів навпаки,

Позабувши про льоду марноти.

Провокує здаля

Насолоди ковтки

У відтінках медової ноти.

А вишневих оман

Відчуття запашні

Післясмаком нахлинуть, не зразу.

Сходить ніч у туман,

Знову обрій в огні

З амаретто на досвітку часу…

Метки: Тетяна Чорновіл
Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
RSS Лариса Коляда
Войти