11 “дитячих” слів, 6 оберегів, Gregorian, Євген Гребінка, Історичні події, Александр Кушнер, англ., анекдот, віншаванне, вітання, Василь Стус, видатні люди, видатні українці, владимир высоцкий, Деруни, для Альберта, для Гели, для Жени, забобони, иронические стихи, Казимир Малевич, Календар, козацькі рецепти, Кращі вірші великих поетів.Василь Стус, Ліна Костенко, Лагідна українізація, любимая музыка, математика, Микола Луків, Микола Руденко та Ліна Костенко-історія кохання, мовні забавки, народний календар, Олександр Вертинський, Олександр Олесь, посмiшка, Посмішка, прикмети, сало, серпень, Тарас Шевченко, Тетяна Чорновіл, українська кухня, Українська мова, українське танго, усмішка, Харьков, Цікаві і незвичні звичаї українського подружжя, Цікаві факти про Азовське море, цитата дня, які зможе опанувати кожен

Сообщества

Мне подарили

10:32 25.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

15+ українських слів, які допоможуть викорінити чужизми з вашої мови

З кожним роком лексикон жителів україни поповнюється запозиченими словами. В результаті цього велика кількість українських слів виходить із вжитку. Ми пропонуємо згадати найпопулярніші чужизми і замінити їх на свої, красиві українські слова.

вар'ят

вподобайка

гвинтокрил

голілиць

закупи

книгообіг

корисняк

кришмітка


наплічник

наробок

обліковка

побрехенька

посилання

реченець

сирник

стінопис

стравопис

усміхайлик

флешмоб

"Мова росте елементарно, разом з душею народу". © Іван Франко

http://coma.in.ua/25989

Метки: Українська мова
13:21 24.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

5 міфів про українську мову, з якими час розпрощатися

Українцям вже давно час розпрощатись із цими міфами, які є не чим іншим, як наслідком імперської політики Росії, пише ТСН.

Навколо української мови склалося чимало міфів, пов’язаних з її формуванням, історією розвитку тощо. Її називають відгалуженням чи діалектом російської, вважають, що вона насичена галіцизмами і що, крім Західної України, нею більше ніде не розмовляють. Стверджують, що її можна і не вивчати, адже всі навколо розмовляють російською (крім хіба що Західної України) і одне одного й так розуміють.

Усі ці міфи — наслідки імперської політики Росії, що вона століттями провадила задля придушення української ідентичності. За вказівкою Кремля на підвладних землях українську мову неодноразово забороняли, спотворювали, штучно поповнюючи не властивими їй словами, створювали хибні теорії про її походження, зокрема, про близькість до російської мови.

Нині ж маємо недолугу мовну політику, яка, хоч і не спрямована на підтримку вже усталених міфів щодо української, але і не працює на їхнє спростування. Хоча це є необхідним в ситуації, коли державна мова потребує збільшення престижу серед пересічних громадян та розширення сфери використання.

Отже, розглянемо та спростуємо найпоширеніші міфи щодо української мови на основі аналізу незаперечних даних та історичних фактів і свідчень.

1. Найбільш споріднена та близька до української мови — російська

Пригадую, як у шкільних підручниках української мови у пострадянський період подавали таблиці, у яких наводились схожі слова в українській, білоруській та російській мовах. Так нас переконували у спорідненості цих мов. Цей міф нав’язується і зараз. Насправді це наслідок імперської політики Росії, яка існувала і за царизму, і в період Радянського Союзу, де пропагувалась спільність народів і культур, у тому числі і мов, і де водночас було домінування “великого и могучего”.

Українська мова впородовж століть неодноразово зазнавала утисків та навіть заборон на її вільне використання. Сфера вживання української мови найжорсткіше була обмежена Валуєвським Циркуляром 1863 року, яким заборонялося друкувати українською мовою книжки, крім історичних пам’яток та художніх текстів, проте цензура обмежувала друк й останньої.

Емський указ 1876 року призвів до ще більшого обмеження у вживанні української мови. Ним дозволяли друкувати лише історичні пам’ятки та художні твори, але на основі російського алфавіту. Також заборонялося викладання будь-яких дисциплін у школі українською мовою, відповідно й було заборонено тримати у шкільних бібліотеках українських книжки. Крім того, забороняли також різні вистави та прилюдні читання на “малоросійському наріччі”. Усе це призвело до витіснення української мови практично з усіх сфер життя.

Від 30-х років минулого століття розпочався активний процес уподібнення української мови до російської. У Радянському Союзі була навіть створена спеціальна комісія, яка займалася цим. Чи не до кожного українського слова добирали російський відповідник, який “вживляли” у словники та, відповідно, який ставав літературною нормою. Так втрачався потужний шар питомої української лексики. Зазнав змін і правопис, що штучно уподібнювався до російського. Таким чином нав’язувалася хибна думка про близькість народів, а отже, і мов. Відповідно, поширення набув міф про спорідненість української, російської та білоруської мов. Більше того, деколи українську мову розглядали як діалект російської. Хоча подібне твердження і зараз можна почути від сучасних шовіністів та русофілів.

Що ж маємо насправді?

З історичного погляду українська мова ніколи не була “давньоруською”, “спільноруською”, як не була і нащадком російської мови. Усі слов’янські мови — без винятку — постали з праслов’янської мови, і українська є лише “родичем” російської, до того ж далеко не найближчим.

Усі ці міфи — наслідки імперської політики Росії, що вона століттями провадила задля придушення української ідентичності

З точки зору лексики найближчою до української мови є білоруська (84% спільної лексики), потім польська (70%), словацька (68%), і лише на четвертому місці — російська (62%). Якщо ж говорити про фонетичні та граматичні риси, то найбільше спільних рис в української з верхньолужицькою та білоруською (29 спільних рис), нижньолужицькою (27 рис), чеською та словацькою (23). З російською мовою таких спільних рис лише 11.

Ну, і уявімо ситуацію, що зібралися представники різних слов’янських народів, кожен із яких говорить своєю мовою. Українці зможуть хоча б трохи зрозуміти кожного з них, лише росіяни не порозуміються ні з ким. Узагалі ми маємо парадоксальну ситуацію, коли нібито представники “братського” народу — росіяни, — за їхніми словами, не розуміють української. То про яку ж спільність і спорідненість може йтися? Складається враження, що росіяни розуміють лише самих себе. Але це вже зовсім інша історія…

2. Українська мова — це суцільні діалекти і суржик

Звісно, на різних етапах говори впливали на формування української мови. Але це явище характерне практично для всіх мов, і для слов’янських також. У всіх слов’янських мовах є діалектизми, які відображають регіональні варіанти тієї чи тієї мови. Не є винятком і українська. Понад те, для української мови, як і для інших, характерні міжмовні контакти, у процесі яких запозичуються певні слова. Звичайно, така лексика є спільною для багатьох мов, у тому числі слов’янських, і зближує їх між собою. Попри це, ніхто не ставить під сумнів існування окремої літературної мови.

Це ж стосується і української, яка має низку властивих їй особливостей, які вирізняють і виокремлюють її з-поміж інших. Зокрема, специфічно українські префікси якнай-, щонай-, пестливі форми прислівників, наявність літери ґ тощо. Це доводить існування окремої української літературної мови, яка не позбавлена регіональних особливостей. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається Іван Котляревський.

3. Південь і Схід України завжди розмовляли російською

Від 1930-х років ХХ століття розпочався активний період тотального зросійщення, особливо у сфері освіти. Найбільші наслідки це мало на Лівобережній Україні, яка до цього перебувала під владою Російської імперії. На відміну від земель Західної україни, яка входила до Австро-Угорської імперії і де були послаблення стосовно використання української мови.

На Сході України більшовики зменшували кількість українськомовних видань, українська поступово витіснялася із усіх сфер життя. Відповідно, у жителів особливо цієї частини України доводилось використовувати російську мову як основну для комунікації. Як результат, поступово вона виходила з ужитку і на побутовому рівні. З часом це призвело до повного домінування російської мови, особливо в містах. Попри це, за даними перепису 1989 року, 87,7% українців визнали рідною мовою українську.

Однак наслідки агресивної русифікації ми відчуваємо і зараз. Зокрема, поширений в Україні білінгвізм: використання у комунікативній сфері двох мов — російської та української, та як наслідок цього так званий “суржик”. Та головне, що тепер поширеність російської мови на Сході та Півдні України Кремль використовує задля розпалення сепаратистських настроїв і військової агресії.

На щастя, нині відбувається зворотній процес — очищення мови від непотрібних кальок і росіянізмів та повернення у мову “загубленої” лексики, її унормування.

4. Українською мовою розмовляє лише незначна частина населення, насамперед на Заході України

Насправді, ареал поширення української мови — уся Україна і навіть більше. Передусім, завдяки діаспорі носії мови мешкають і поза межами України. Розподіл людей, які розмовляють українською та вважають її рідною, зважаючи на історичні обставини, на території України нерівномірний. Та все ж згідно із даними перепису населення 2001 року, 67,53% населення вважають рідною мовою українську.

За результатами соцопитування, проведеного у цього руку Центром Разумкова в усіх областях України, за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, мовою повсякденного спілкування для 56% населення є українська, 23% — російська, 21% — однаковою мірою обидві мови, 0,4% — інша мова. Рідною українську мову назвали 67,7% населення. Найбільше у повсякденному спілкуванні вживають українську мову мешканці Заходу України — 92% тих, хто проживає на цій території.

Проте розмовляють нею і в інших регіонах України, зокрема, 68% мешканців Центру, 33% — Півдня, 18% — Сходу і лише 6% Донбасу. Проте треба враховувати, що для поширення і піднесення престижу української мови сприятливих умов за часи незалежності досі не створено. У сфері послуг, друкованих виданнях, українському сегменті Інтернету, теле— і радіоефірі переважає російська мова. Хоча щодо двох останніх пунктів ситуація поліпшується завдяки введенню на законодавчому рівні квот на українську мову, відсоток яких поступово збільшується.

Негативно на розвиток української мови вплинув і мовний закон Ківалова-Колесніченка, ухвалений за часів президентства Віктора Януковича. Ним зокрема було введено поняття регіональних мов, якими дозволяється вести діловодство іншими поширеними у певному регіоні мовами, а також використовувати їх у таких сферах, як економічна і соціальна діяльність, інформатика, ЗМІ та зв’язок, реклама тощо. Цей закон спрямований, насамперед, для зміцнення статусу російської мови в південних і східних регіонах України. Формально він і досі не скасований.

Тож за умови проведення правильної мовної політики та розширення сфери вживання української мови кількість тих, хто використовуватиме її у повсякденні збільшуватиметься. Проте і зараз, зважаючи на анексію Криму та війну на Сході, що веде Росія, потроху зростає кількість людей, які “переходять” на українську, адже тепер російська мова асоціюється з “мовою окупанта”.

5. Українську мову складно вивчити

Особливо прикро це чути від людей, які народилися чи більшу частину свого життя живуть у незалежній Україні, навчалися в українських школах. Заважає цьому лише елементарне небажання вчити державну мову. Зараз є безліч мовних шкіл, курсів тощо, де можна легко і швидко хоча б на базовому рівні опанувати українську мову.

Як приклад, можна навести історії іноземців, які самостійно, живучи далеко за кордоном та не чуючи українську мову щодня, вивчили її та можуть легко нею спілкуватися.

https://ukrcwm.com/interesting/5-mifiv-pro-ukrajinsku-movu-z-yakymy-chas-rozproschatysya/

Метки: Українська мова
11:00 11.08.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

12 СЛІВ ЯКИМИ МОЖНА ВРАЗИТИ

Гайда поповнювати свій словниковий запас дивовижними українськими словами, вживайте їх на відпочинку і на роботі, і ви вразите людей своєю начитаністю.

Гомоніти — те саме, що говорити; розмовляти тихо, приглушено.

Тямущий — здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий.

Клаптик — невелика, незначна частина якоїсь поверхні (поля, лісу тощо). Так можна сказати і про шматок відрізаної тканини або ж про уривок розмови/пісні.

Горнятко — маленький горщик; те саме, що чашка. Можливо, цим словом вас уже не здивуєш, тож, нехай це буде вам як нагадування частіше його використовувати.

Меткий — швидкий і вправний у роботі, проворний. Так можна висловитися про жвавих і спритних спортсменів, особливо бігунів.

Либонь — цим словом можете замінити більш звичне "нібито" чи "начебто". Воно означає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного.

Чванькуватість — надмірно висока думка про себе і водночас зневажливе ставлення до інших; те саме, що зарозумілість, пиха.

Сподіваємося, вас оточує якнайменше таких людей.

Лементувати — говорити дуже голосно, зчиняти гамір, галасувати; у переносному значення — виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, привертаючи до нього увагу громадськості.

Вродливий — який має приємне обличчя, вигляд; синонім до слів "гарний", "красивий". Частіше робіть один одному такі компліменти!

Кухоль — металева або череп’яна посудина для напоїв; велика склянка з вушком для пива. Наступного разу замовляйте у пабі кухоль пива, можна й не один

Базіка — той, хто багато говорить, базікає. Універсальне слово для ваших друзів, які дуже люблять теревенити безперестанку.

До пуття — як слід; розумно, доречно. Доводьте усі справи до пуття, а не "толком".


https://kampot.org.ua/nova_ukrain/kyltura_kozaka/5320-12-slv-iakimi-mozhna-vraziti.html

Метки: Українська мова
10:56 26.06.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик

Радіо МАКСИМУМ продовжує знайомити вас з українськими словами, які замінять надокучливий суржик. Здивуйте рідних своєю багатою мовою!

Цього разу ми підготували для вас корисну шпаргалку з українськими словами, якими варто замінити росіянізми та кальки в щоденному спілкуванні.

Поповнюйте свій словниковий запас неповторними українськими словами, вживайте їх вдома і на роботі, і ви вразите людей своєю начитаністю. Гайда!
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198653
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198663
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198654
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198655
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198656
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198702
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198695

Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198696
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198665

Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198671
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198694

Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198693
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198687
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198692
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198691

Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198690

Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198668
Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198697

Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198670

Говори красиво: 20 українських слів, які замінять наш суржик - фото 198782

https://amazing-ukraine.com/hovory-krasyvo-20-ukrainskykh-sliv-iaki-zaminiat-nash-surzhyk/

Метки: Українська мова
10:44 16.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Аґрус

-Вот ведь скоро весна придёт, крыжовник листочки выбросит. Какой всё-таки у нас язык прекрасный! Какие слова: крыжовник, берсень, боярин Берсеньев, Берсеньевская набережная в Москве, – жене свого коника Софочка. – А у Вас какой-та агрус. Правду пишут, что у вас испорченный польский язык…
-«Ты, Зин, на грубость нарываешься: усё обидеть норовишь…?» – підхоплюю я. Слово «аґрус» існувало, коли народи про московські землі не знали. Від латинського agresta утворилося італійське agresto («незрілий виноград»). Співзвучні назви рослини в більшості слов’янських мов:
-біл. агрэст,
-словац. Egreš,
-польська: agrest («кисле вино з незрілого винограду»),
-хорватська: ogrozd,
-чеськ. Angrešt.
У російській мові «берсень» – слово тюркського походження. Боярин Іван Беклемішев був ерудованим, розумним чоловіком. Він був дипломатом, членом великокняжої думи при Івані III та Василеві III. Боярин у вічі князеві різав правду-матку, за що його прозвали Берсень (від татарського слова берйень «шипшина»). І таки договорився: йому відрізали язика і стратили (1525 р.).
-Ну, ладно, берсень – татарское слово; а кружовник наш, от слова круг, ведь ягоды-кружочки, – не вгавала Софочка.
-А крижовник ваш від польського, українського – криж (хрест). Здавна на Русі були крижевники –– хрестоносці, місто Крижопіль, навіть птах крижень.
-А у нас казали «біль у крижах» – у попереку, – додала Хомівна. – А ягідки аґрусу називають ґарґачки. Чула я на Західній – вепринки.
-Дак у нас что – нет своєго слова? Как же это? – замислилася Софочка.
Головне зображення: худ. Федір Толстой. Аґрус.

http://uahistory.com/topics/language_fun/10281

Метки: Українська мова
11:19 15.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Козолист

– Вот ведь как вульгарна – «казаліст»! Нет уж, эта блаґародный «каприфоль», – набирала Софочка мою Хомівну.
– Дівчата, ви ж бачили: не я почала суперечку, – виправдовувалася подружка. – Я сказала, що зацвів козолист, так у нашому селі цей кущ звуть. І цвіте гарно, і листок пахучий, і кози шанують смак листя: стають дибки, геть усі галузочки об’їдають. А Софочка підняла бурю в тазику – бач, слово не благородне.
– А ви ж обидві маєте рацію, – щось мене за язика смикнуло. Одвіку чагарник із запашним листям українці величають козолистом, деревником, жимолостю. І в Давньому Римі італійці чинили так: називали кущ капріфоль (від лат. Capra – коза, Folium – лист). До речі, тоді й народився букет «чисто козячих» слів:
– Наприклад, шляхетне слово Капрі, коли люди відкрили острів диких кіз, то назвали його Капрі від лат. Capra – коза.
Рибалки цього острова підкочували штани до середини гомілки, щоб не намочити довгий одяг, так з’явилися короткуваті штани «капрі» також звідси. Саме на острові Капрі італійський кутюр’є Еміліо Пуччі винайшов модель літніх штанців і запровадив ідею у маси.
Козлячий сленг подарував нам музичний термін, пов`язаний із вибриками цапів – каприччіо – інструментальна п`єса примхливого характеру.
– Ну, що, дівчата, козолист і капріфоль – слова-близнюки? Значить, мир?!

http://uahistory.com/topics/language_fun/10701

Метки: Українська мова
09:59 07.05.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

10 милозвучних слів, які можуть вимовити лише українці

Українська мова надзвичайно багата на милозвучні слова. Ми вирішили згадати кілька кумедних словечок, які зроблять вашу мову цікавішою і мелодійнішою. Давайте покажемо усе багатство нашої мови!

непереливки

Непереливки — так кажуть про людину, яка потрапила в халепу, коли їй важко чи скрутно.

телепень

Телепень — нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій.

теревенити

Теревенити — говорити дурниці, нісенітниці.

філіжанка


Філіжанка — те саме, що чашка, горня.

пуцьвірінок

Пуцьвірінок — безпере пташеня, також цим словом часто називають маленьку дитину.

вештатися

Вештатися — ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь.

пасіювати

Пасіювати — гніватися.

духмяний

Духмяний — який має сильний, приємний запах; ароматний, запашний, пахучий.

кмітливий

Кмітливий — здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий.

обценьки

Обценьки — ручне металеве знаряддя у вигляді щипців з загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів.

http://coma.in.ua/25641

Метки: Українська мова
10:14 22.04.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Говори правильно: 10 словосполучень, у яких ми найчастіше припускаємось помилок

"Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вивчати все життя" (с) Франсуа Вольтер

10 словосполучень, у яких ми найчастіше припускаємось помилок:


Метки: Українська мова
10:25 31.03.2018
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Філолог Олександр Авраменко назвав суржикове слово, яке українці вживають найчастіше

Суржик – це вкраплення однієї мови в іншу. “Чи виходите ви на слідуючій зупинці?”, “нажміть кнопку” – це все суржик.

“Є рiзнi форми цього явища. Слабкий суржик — невеликi вкраплення, вiн притаманний захiдноукраїнському регiону. А сильний суржик вживають здебiльшого на сходi та в центрi України. У нас чомусь звикли вважати, що суржик — це змiшування української саме з росiйською. Утiм польськi вкраплення в мовi на Галичинi чи румунськi на Буковинi теж так називають”, – каже філолог Олександр Авраменко в інтерв’ю “Експрес”.

d785e738-2__large

“Найбiльш помiтнi в суржику лексичнi елементи. Найпоширенiше, наприклад, слово “получається”. I у Львовi, i в Рiвному, i в Києвi, i в Полтавi вживають саме це слово замiсть “виходить”. Також доволi типова помилка “приймати участь”, що походить з росiйської. Правильно “брати участь”. Або ж слово “канєшно” замiсть “звiсно”, “авжеж”, “аякже”.


Часто трапляється суржик на звуковому рiвнi, коли вживають українськi слова, але звуки — росiйськi. Як приклад, словосполучення “канфєта “Бєлочка””. В українськiй мовi є слово “цукерка” i “бiлочка”. Або ж замiсть “телевiзор” кажуть “тЄлЄвiзор”. Усе така м’яка вимова схожа на манеру росiйської мови.

А ще суржик виражається на граматичному рiвнi, коли люди неправильно вживають закiнчення у словах. Наприклад, “я звертаю увагУ”, але “не звертаю увагИ”, “я їм борщ”, але “не їм борщУ”, “я слухаю музику”, але “не слухаю музикИ”, – розповідає філолог.

Не плутайте суржик з діалектом

– Дiалект вживається лише на певнiй територiї України протягом довгого часу. Тобто це слово, утворене мiсцевими жителями на своїй територiї. Наприклад, картоплю називають “бульба” або “бараболя”, на взуття кажуть “мешти”, на стежку мiж горами — “плай”. Усе це дiалекти. А от “колiжанка”, “трускавка” — це суржик, запозичений з польської.

На Галичині не використовували типову для росіян нецензурну лексику до 1970-х. “Російський мат” вважався для галичан неприйнятним. В той час у регіоні виживали власні лайливі слова. Сварку називали “ганьбленням“. Жінки казали: “Піду її виганьблю”.

Автор: Вiкторiя СЕРЕДА
Фото edufuture.biz

Джерело: expres.ua

Метки: Українська мова, суржик
19:38 27.11.2017
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Цікаві факти про українську мову

І про нашу мову цікаві факти:

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.


2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики, далі йдуть польська і словацька (70% і 68% відповідно) і лише потім — російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.


3. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.


4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

українська мова

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по‑різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".


6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".


7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".


8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.


9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.


10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" — "вороженьки".
За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

https://oleg-leusenko.livejournal.com/4348939.html

Метки: Українська мова
10:02 23.11.2017
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас

Радіо МАКСИМУМ продовжує знайомити вас з особливими українськими словами, які замінять надокучливий суржик у щоденному спілкуванні. Здивуйте рідних своєю багатою мовою!

Поповнюйте свій словниковий запас неповторними українськими словами, вживайте їх вдома і на роботі, і ви вразите людей своєю начитаністю. Гайда!

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас - фото 184270

Блавати — якщо ви не знаєте, то так називають волошки, які тішать наше око в червні-липні, а іноді й впродовж усього літа. Чудова альтернатива банальним трояндам =)

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас - фото 184275

Горілиць — обличчям догори. Уявіть ідеальну картину: ви лежите на пляжі горілиць або й долілиць — тобто обличчям до землі — і насолоджуєтеся сонечком.

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас - фото 184276

Затишок — тихе місце; спокій. Сподіваємося, саме це слово характеризує вашу відпустку. Адже іноді так хочеться побути наодинці з природою та з самим собою у затишному місці.

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас - фото 184277

Пахощі — приємний запах, аромат. На носі вже серпень, тому поспішайте насолодитися пахощами літа.

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас - фото 184278

Обіруч — можна сказати обома руками, але значно краще, погодьтеся, звучить обіруч. Це слово також означає "узявшись за руки; разом".

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас - фото 184281

Знічев’я — від нічого робити, простіше кажучи — з дурного розуму, здуру. Ще вживається в значенні "несподівано, раптово, без причини".

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас - фото 184286

Люстерко — красивий синонім до "дзеркальця".

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас - фото 184282

Залицятися — загравати, кокетувати, тобто, маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами.

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас - фото 184283

Талан — доля, життєвий шлях. Оскільки так говорять, здебільшого, про щасливу долю, удачу, успіх — бажаємо вам талану без клопотів та проблем.

Говори красиво: 10 українських слів, які збагатять ваш словниковий запас - фото 184285

Поготів — цим колоритним словом пропонуємо вам замінти у своїй мові прислівник "тим більше".

Метки: Українська мова
10:04 19.11.2017
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

"Справа в капелюсі"

Тихо як у вусі, тепло та свіжо. Помилувалася – і чвалаю до своїх колежанок-пенсіонерок. Вони ж вмостили свої двоспальні гепи на металевому парканчику (лавки ж усі тимурівці вимикали!). Уся зграйка сидить і слухає Софочку, а та солов’єм заливається. Сторожка Ліда зиркнула на мене, як на трансформаторну будку з написом: «Не влізай! Уб’є!», – інші пожвавішали у передчутті бою. А Софочка вела своє:
– А я і гаварю, что на вашем укрАинском так поетична ні скажеш. Вот, у нас, напримєр, «шляпа с палямі» А у вас? Пардон, «капілюх із крісамі»?
Леле, як вона мені нагадала Свирида Галахвастова, і його, пардон, «кріси»! А самій захотілося відчути в руках кріса.
– Даруйте, Софочко, просто, наше слово «капелюх» набагато старіше. Воно прийшло з Давнього Риму. Капо «capita» – по-латині голова: капітан – голова загону; а качан (вилок капусти) має форму голови, тому «капуста» є однокореневим словом. Звідси: капелюх, кепка, капучіно – монах із каптуром-відлогою на голові. Першими монахами, які носили каптури, були капуцини.
Габіт капуцинів був коричневий, кольору кави, так з’явилося слово «капучіно» – прикраса на голові–каптур; пінка-прикраса філіжанки кави.
Правда, в Америці живуть капуцини, різновид мавп.
У мові московітів слова «шляпа», «шапка» з’явилися значно пізніше; їх через французьку мову «chapeau» запозичив Петро І.
Криси – то поля, ваші ж криси – українською «щурі», «пацюччя», а кріс по-нашому – зброя, рушниця з обтятим стволом. До речі, в російській мові є вираз «поля книги», у нас інакше: книга, то річка думок, яка має береги.
Розумію, що кожному миліша мова свого народу, та чи варто топтати мову українців, на землі яких ви живете?

http://uahistory.com/topics/language_fun/9603

Метки: Українська мова
10:30 18.11.2017
Лариса Коляда опубликовала запись в сообщество з Україною в серці

Слова, які ми часто плутаємо у щоденних розмовах

А у вас бувало таке, коли ви плутали усмішку з посмішкою?

Тримайте кілька порад, як не сплутати 2 таких схожих, але різних слова!

Метки: Українська мова
Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь
RSS Лариса Коляда
Войти